����Vlog

Робота виконана Іваном ЛЄСНІКОВИМ.

Я заклав дослід на вплив трьох різних азотних добрив на соняшник: КАС-32, Карбамід та Аміачна селітра, також зробив контрольний варіант без внесення добрив.

Моніторинг досліду

Дослід тривав 3 14.11.25 по 09.11.25, 22 дні.

Надалі: контроль – зразок 1; Аміачна селітра – зразок 2; КАС-32 – зразок 3; Карбамід – зразок 4

Сходи(BBCH9) першими почали з’являтись на 4 день на зразках 2 та 3, через день на 4 та вже на 6 день на 1 зразку.

• Така динаміка спостерігалася через наявність азотного добрива в зразках 2, 3, 4, також на зразках 2 та 3 помітні швидші сходи, так як КАС-32 та Аміачна селітра мають в своєму складі нітратну форму азоту (КАС-32 8%, селітра 17%), ця форма одразу доступна для рослини, тому помітний такий результат. Також важливо, що аміачна селітра одразу потрапила в ґрунт в рідкому стані, тому добриву не потрібна була додаткова волога для розчинення гранули, а одразу почало діяти. Те саме стосується і карбаміду, який теж потрапив рідким в ґрунт, але дія добрива була довшою, хоч добриво вже аміачній формі(температура в аудиторії де закладався дослід +15-17) та все ж менш доступній для рослини.

Далі ми спостерігали сходи на всіх зразках; на зразках 2, 3, сходи були більш дружніми та активними, те саме стосується і 4 зразка, але він все ж відставав від 2 і 3. На 1 зразку сходи були повільнішими там неоднорідними. Після виходу сім’ядолей(BBCH 9-10) ми спостерігали видовження гіпокотелю. Першими активно в ріст пішли 2 і 3 зразок, за ними слідував 4. Зразок 1 почав поступово видовжуватись, але повільніше за 2, 3 та 4.

• Старт від нітратної форми азоту в зразках 2 і 3 продовжує забезпечувати рослини соняшнику швидким азотом.

Коли сім’ядолі вже повністю розпустились(BBCH 10-11), а стебло ще продовжувало витягуватись зразок 4 проявив більшу інтенсивність росту ніж 2, і по розвитку став на рівні з 3 зразком.

• Початок активного живлення азотом в 4 зразку, весь азот в 4 зразку карбамід, який спочатку знаходиться в одній формі (амідній), та поступово переходив до амонійної та нітратної, тобто кількість доступного азоту в 4 зразку з часом стає найбільшою залежно від темпів перетворення азоту в ґрунті.

З початком виходу 1 пари листків(BBCH11-12), динаміка зберігалась 3 і 4 розвивались інтенсивніше за 2 і 1(на цих зразках ще не спостерігався вихід листків), та все ж і в 2 зразку розвиток поступовий та нормальний. Через день у 2 зразку почався вихід 1 пари листків.

З виходом 1 пари листків у зразках 2, 3 та 4, інтенсивність видовження стебла стала активнішою у зразках 2 і 4. Зразок 3 наче зупинився в рості, але його фенологічні фази проходили так само як і в інших зразках.

Після того як 1 пара листків розпустилась(BBCH12) у зразках 2, 3 та 4 , почався початок виходу першої пари листків у 1 зразку. Через день у всіх трьох зразках почалось видовження стебла від сім’ядолей до 1 пари листків.

Стебло від сім’ядолей до 1 пари листків (міжвузля) у зразка 4 (3-3,5см) після видовження стало найдовшим, далі 2(2,7-3,2см) і вже 3(2-2,3см), на той час у зразку 1 пара листків вже розпустилась та стебло почало видовження, але листя має жовтуватий колір та невеликий розмір, інші зрізки мають насичений зелений колір та широке листя, на зразках 3 та 4 колір листків темнувато зелений, 2 зразок має світліший відтінок ніж у 3 та 4.

• Більша концентрація азоту в 4 зразку, дає змогу рослині активніше рости, тому 4 зразок активно розвивається в ріст. За відсутності азотного живлення в зразку 1, його вегетація сповільнюється і також проявляється дефіцит азоту у вигляді жовтуватого листя та стебла.

На зразках 3 і 4 починається вихід 2 пари листя(BBCH13) на більшості рослин, через день теж саме спостерігаємо на 2 зразку, але в поодиноких рослин. На першому зразку все без змін.

Загальний вигляд результатів досліду
	Зразки на кінець досліду: КАС-32: фаза початок виходу 2 пари листків(BBCH13-14) має насичений зелений колір, має гарну густоту рослин, стійке та товсте стебло рослини середньої висоти, Контроль: фаза 1 пара листків розпустилась(BBCH12) нормальна густота рослин, тонке стебло рослин, ламкість стебел, жовтуватий колір листя та стебел(дефіцит азоту) різна висота рослин(конкуренція росин за азотним живленням)
	Зразки на кінець досліду: Карбамід: фаза 1 пара листків розпустилась та деякі вже формують 2 пару (BBCH12-13) насичений зелений колір, нормальна товщина стебла, рослини високі (надмірне живлення азотом, що в подальшому може викликати ламкість) Аміачна селітра: фаза 1 пара листків розпустилась та деякі вже формують 2 пару (BBCH12-13) рослини темного зеленого кольору, але мають незначні пожовтіння нормальна товщина стебла рослини високі (надмірне живлення азотом )

Зразок 1 (Контроль)
Контроль Довжина рослини, см: 10,2; 11,2; 10,5; 12,3. Довжина кореня, см: 7,5; 6,3; 6,7; 8,2. Фаза: BBCH 12 (1 пара листків розпустилась). Листя: малого розміру, салатового, яскраво-зеленого кольору з пожовтіннями, деякі сім’ядолі відсихають. Стебло: тонке, видовжене, теж із жовтуватим відтінком. Коріння: довге та розгалужене (дефіцит азоту, коріння шукає поживних елементів, тому коріння таке довге). Опис: На зразку помітно видно відсутність азотного живлення, це проявилось: в сходах рослини(початок росту рослини. Зійшла пізніше за інші зразки), у формуванні сім’ядолей та справжніх листків(листки сформовані маленькі та з часом з’явилися жовті плями), також стебло рослини тонке(та деякі рослини вилягли).

Зразок 2 (Аміачна селітра)
Аміачна селітра Довжина рослини, см: 13,2; 14,1; 13,5;12,7. Довжина кореня, см: 4,3; 5; 6,5; 5,1. Фаза: BBCH 12(1 пара листків розпустилась), в поодиноких рослинах почався вихід 2 пари листків. Листя: широке, нормальної форми, типове до фази, насиченого зеленого кольору у поодиноких листків є пожовтіння. Стебло: стійке, нормальної товщини, зелене. Коріння: нормально довжини, має багато бічних корінців(добре галуження) Опис: рослина з початкових етапів активно розвивалась, так як була забезпечена азотом, а саме нітратною формою, яка одразу доступна для рослини, тому цей зразок мав перевагу з самого початку. На зразку 2 добре сформоване листя та стебло, корінь не залазив вглиб, а навпаки формував бічні корінці. До кінця досліду рослина гарно розвивалась

Зразок 3 (КАС-32)
КАС-32 Довжина рослини, см: 9; 10,1; 9,4; 10,5; 11,6. Довжина кореня, см: 4,6; 5,3; 4,7; 6,3; 5,8. Фаза: BBCH 13 (початок виходу 2 пари листків) Листя: насиченого темно-зеленого кольору, типове до фази, широке, нормального розміру. Стебло: невисоке як інші зразки, товсте, стійке, немає виїмок, зелене. Коріння: не глибоке, але має добре галуження, так як добриво та волога знаходилось на глибині 2см від насінини, тому рослині не потрібно було глибоко лізти. Опис: рослина мала гарний початковий розвиток та зберегла його до завершення досліду. В зразку 3 добре сформовані листки та стебло, коріння має багато бічних корінців, що покращить живлення рослини в подальшому. КАС-32 має три азотні форми, що забезпечує пролонговане живлення для рослини. Завдяки поступовому живленню азотом, рослина розвивалась поступово і активно, соняшник не виріс різко в гору, а навпаки зупинився на середній висоті та сформував гарне листя.

Зразок 4 (Карбамід)
Карбамід Довжина рослини, см: 12,3; 13; 14,3; 13,9; 11,4. Довжина кореня, см: 5,4; 4,2; 5,3; 6,5; 6,3 Фаза: BBCH 13 (початок виходу 2 пари листків) Листя: темнувато-зеленого кольору, нормальне , типове до фази, нормального розміру. Стебло: видовжене, через велику норму азоту, досить товсте, зеленого кольору, стійке. Коріння: на початкових стадіях заглиблювалось для поживи. Але в ході перетворення азоту в доступну форму спинило ріст та почало розвиток бічних корінців. Опис: на початку розвитку рослина була дещо сповільнена в розвитку в порівнянні з 2 та 3 зразком, через низьку доступність азоту, але з перетворенням азоту до амонійної та нітратної форми, рослина активно почала розвиватись. Після сходів було активне видовження вгору та формування першої пари листків. Соняшник сформував гарне листя, темного насиченого кольору та нормальне для фази стебло, також почалось формування 2 пари листків.

Висновок: провівши дослід на дію азотних добрив на соняшник можна зробити такі основні висновки:

• азот необхідний рослині на початкових стадіях розвитку.

• у підборі азотного добрива слід приділяти велику увагу формам азоту, які є в тому чи іншому добриві та їх концентраціям.

• в залежності від зволоження та забезпечення рослини азотом є зміни в активності розвитку культури.

• кожне добриво має свій індивідуальний вплив на культуру. Проведений дослід наочно продемонстрував, що форма азоту визначає будову рослини, а не лише накопичення біомаси.

1. Вплив азоту на вегетативну масу: Всі варіанти з добривами (зразки 2, 3, 4) випередили контроль (зразок 1) у розвитку. Наявність доступного азоту прискорила появу сходів на 1–2 дні та перехід до фази утворення справжніх листків . Найбільш рівномірний та швидкий розвиток показав варіант із КАС-32 (BBCH 13–14) .

2. Будова кореневої системи: В умовах дефіциту азоту (Контроль) рослина формує довгий стрижневий корінь (до 8,2 см) для пошуку ресурсів . При достатньому азотному живленні (зразки 2, 3, 4) коренева система стає більш компактною, але значно розгалуженішою, зосереджуючись у зоні внесення добрив .

3. Динаміка росту надземної частини:

• Аміачна селітра дає швидкий старт і значну висоту рослин завдяки нітратам.

• Карбамід має ефект різкого росту: після періоду гідролізу рослини різко йдуть у ріст, що призводить до формування найдовших міжвузлів (до 3,5 см) і найвищих рослин (до 14,3 см), що може нести загрозу вилягання.

• КАС-32 продемонстрував найкращий баланс. Рослини нижчі (компактніші), ніж на карбаміді та селітрі, але мають найкраще розвинений листовий апарат і найтовстіше стебло . Це свідчить про те, що пролонговане живлення дозволяє рослині будувати вегетативну масу якісно, а не лише гнатися у висоту.

Висновок щодо вибору добрив: Для отримання міцних сходів соняшнику, найбільш ефективним у даному досліді виявилося добриво КАС-32, яке забезпечило поступове і повне засвоєння азоту. Аміачна селітра ефективна для швидкого старту, а карбамід потребує обережності через ризик надмірного витягування стебла на ранніх етапах.