У ВИРІ ГОСТРИХ ПРОБЛЕМ ГАЛУЗІ ХАРЧОВИХ ВИРОБНИЦТВ


Під час весняно-польових робіт за не типових погодних умов, більшість проблем які існували у сільському господарстві загострились. Працівники факультету харчових технологій та управління якістю продукції АПК завжди були експертами у різноманітних дискусіях, що стосувалися актуальних проблем які назріли на сьогодні в суспільстві, державі та галузях. Незважаючи на притаманний спосіб донесення результатів досліджень через наукові публікації, працівниками застосовуються всі можливі інструменти для привернення уваги, розв’язання практичних проблем та просвітництва у тому числі і через ЗМІ. З останніх:

(участь доцента Кафедра стандартизації та сертифікації сільськогосподарської продукції, Леонори Адамчук у випуску ТСН Тиждень на 1+1. Тема: «Не лише хімічна обробка: чому в Україні масово гинуть бджоли»)

(участь доцента Кафедра стандартизації та сертифікації сільськогосподарської продукції, Юлії Сливи в ефірі телеканалу ICTV Тема: «Сертифікація садів та вплив погодних умов на розвиток садівництва»)

(участь доцента Кафедра стандартизації та сертифікації сільськогосподарської продукції, Леонори Адамчук в ефірі Перший Діловий телеканал. Тема: «Проблеми українського бджільництва» )

Чому це важливо?

Одноманітне висвітлення питань приховує справжню глибину проблеми. Візьмемо хоча б туж проблему з потравою бджіл, яку підняла Леонора Адамчук. Так, це економічні втрати для пасічників. Проте в кінцевому результаті, це потрапляння агрохімічних речовин в продукти харчування і в подальшому на стіл споживача. І в цьому випадку є безпосереднє питання безпечності і якості продукції. Крім цього забруднена продукція агрохімікатами – це закритий шлях на зовнішні ринки і, як наслідок, репутаційні та економічні втрати держави в цілому.

Відомо, що продукція, яка не пройшла лабораторний аналіз щодо експорту, в кінцевому рахунку, потрапляє на стіл внутрішнього споживача. Це відбувається через недосконалість нормативного регулювання та, в першу чергу, через відсутність контролю на кожному етапі виробництва, так званому життєвому циклі продукції, про це згадувала у своєму інтерв’ю Юлія Слива … «відсутність простежуваності виробництва харчової продукції, проблема яку можливо подолати завдяки сертифікації виробництва».

Факультет бачить основним завдання фахівців, яких він виховує не тільки в тому аби констатувати настання тих чи інших проблем та в подальшому пошуку шляхів їх вирішення. Основним завданням експерта є упередити, передбачити виникнення тієї чи іншої проблеми, ще за довго до її настання, звернути увагу суб’єктів і тим самим мінімізувати її наслідки.

До прикладу візьмемо на сьогоднішній день ті аномальні погодні умови, які існують протягом квітня-травня по всій території України. Спілкування з виробниками продукції бджільництва (один з унікальних продуктів харчування) свідчить про те, що зазначені погодні умови поряд з отруєнням бджолиних сімей спричиняють виникнення на пасіках України хвороб бджіл. В подальшому пасічники підуть класичним шляхом профілактики та лікування хвороб бджіл. На сьогодні пасічницький сезон знаходиться в активній фазі. Бездумна, некваліфікована обробка ветеринарними препаратами, використання препаратів невідомих виробників, нелегально ввезених в Україну приведе до потрапляння діючих речовин в продукти бджільництва та вже осінню на стіл споживачам.

Що слід робити?

З метою посилення заходів профілактики і боротьби з хворобами бджіл 30.01.2001 року Наказом № 9 Головного державного інспектора ветеринарної медицини України було затверджено «Інструкцію щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл». Інструкція регламентує: вимоги щодо розміщення і облаштування пасік; вимоги до утримання, годівлі й розведення бджіл; вимоги під час перевезення (кочівлі) бджіл на медозбір і запилення; опис інфекційних хвороб, інвазійні хвороб; дії при отруєння бджіл пестицидами ().

Зі змістом цього нормативно-правового акту має бути ознайомлений кожен оператор ринку. Особливу увагу слід звернути на порядок лікування і профілактики хвороб бджіл. Ринок насичений різними ветеринарними препаратами у красивих обгортках та з «багатообіцяючими» назвами. І у даному випадку до справи слід підходити професійно та з прицілом на безпечність продукції для кінцевого споживача. Ст. 63 Закону України «Про ветеринарну медицину» передбачає, що ветеринарні препарати до початку їх обігу та використання в Україні проходять державну реєстрацію. Перевірити препарат до його придбання та використання слід у реєстрі () Для результативного пошуку слід зазначити щонайменше інтервал часу (не більше 5 років), групу препарату та назву або діючу речовину.

Виробникам органічної продукції бджільництва перед застосування препаратів слід ознайомитись з положеннями Постанови Кабінету Міністрів України № 970 від 23 жовтня 2019 р. () «Про затвердження Порядку (детальних правил) органічного виробництва та обігу органічної продукції». Порядок регламенту детальні правила органічного виробництва та обігу органічної продукції таких галузей органічного виробництва зокрема і органічне тваринництво (птахівництво, бджільництво). В п.91-111 зазначеного Порядку визначено дозволені дії пасічників при виробництві органічної продукції і у випадку виникнення хворіб бджіл, перелік дозволених діючих речовин для профілактики та лікування хворіб бджіл.

Такі нескладні кроки дадуть можливість убезпечити, у першу чергу, самого пасічника від неможливості реалізувати власну продукцію через її низьку якість та самого споживача від споживання продуктів харчування із вмістом діючих речовин ветеринарних препаратів і як наслідок ослаблення імунітету та набуття хронічних захворювань.

ТОЖ БУДЬТЕ ЗДОРОВІ ТА ЩАСЛИВІ, ОБІЗНАНІ ТА БАГАТІ!

Роман Двикалюк,
аспірант кафедри стандартизації та сертифікації
сільськогосподарської продукції НУБіП Україн
и