ПАМ'ЯТЬ ПРО ЧОРНОБИЛЬСЬКУ ТРАГЕДІЮ ЖИТИМЕ ВІЧНО

За кілька днів минає 40-ва річниця від Дня Чорнобильської катастрофи. Саме дата 26 квітня 1986 року змінила життя багатьох громадян нашої країни на «до» і «після». Усім добре відомо, що наслідки Чорнобильської трагедії є надзвичайно значними, оскільки вони проявилися у глобальному масштабі, а сама Чорнобильська аварія залишається найбільшою техногенною катастрофою в історії людства. Пам’ятаємо про ту велику кількість сімей, котрі зазнали втрат своїх найрідніших, друзів, знайомих. Схиляємо голови перед численною армією мужніх вогнеборців і рятувальників, які були у числі перших ліквідаторів наслідків аварії, а багато хто із них через потужне опромінення мали проблеми зі здоров’ям і передчасно покинули цей світ.

Варто зазначити, що у Києві є Національний музей «Чорнобиль», який щороку викладачі кафедри екології агросфери та екологічного контролю відвідують разом зі студентами. Необхідно пам’ятати, що Національний музей "Чорнобиль" – це державний науково-дослідний та культурно-освітній заклад, створений для збереження, вивчення, використання і популяризації музейних предметів та музейних колекцій, пов’язаних із Чорнобильською катастрофою та її наслідками, з науковою та освітньою метою.

З нагоди річниці пам’яті про цю страшну дату на Вченій Раді університету із науковою доповіддю на тему «Чорнобиль – сорок років без впливу людини» виступив професор кафедри екології агросфери та екологічного контролю Віталій ГАЙЧЕНКО. У своїй презентації професор представив науковому товариству зворушливі факти, а саме, що за офіційними даними реєстру в Україні постраждалими визнано 1 млн. 961 тис. 904 українців, із яких 210 тис. 247 осіб були ліквідаторами наслідків аварії, а 1 млн. 751 тис. 657 людей вважаються потерпілими внаслідок Чорнобильської катастрофи, серед яких 418 тис. 777 дітей.

Також Віталій ГАЙЧЕНКО детально пояснив негативний вплив наслідків аварії на багато видів диких і свійських тварин. У слайдах доповіді закарбувалися у пам’яті світлини із видозмінами будови тіл тварин, які народжувалися опісля катастрофи. Для нас, як фахівців-екологів, представлені факти викликають «багато запитань», на які не має однозначних відповідей.