����Vlog

28 квітня 2026 р. на базі кафедри міжнародних відносин і суспільних наук НУБіП України відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Сучасна дипломатія: актуальні проблеми теорії та практики», яка стала важливою платформою для фахового обговорення актуальних питань міжнародних відносин, дипломатичної практики, геополітичних трансформацій, безпекових викликів та історичних аспектів розвитку дипломатії. Конференція проходила у двох форматах — очному та дистанційному (онлайн), що дало можливість забезпечити широку участь науковців, викладачів, аспірантів і студентів з різних регіонів України та зарубіжжя. Поєднання офлайн- та онлайн-формату сприяло розширенню географії учасників, активному міжнародному науковому діалогу та створило додаткові можливості для фахового обговорення актуальних проблем сучасної дипломатії.

Співорганізаторами конференції стали Інститут історії України НАН України, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, Чорноморський національний університет імені Петра Могили, Інститут німецьких та європейських студій Університету Бірмінгема, Ягеллонський університет, Інститут історії Люблінського католицького університету Івана Павла II, Кагульський державний університет імені Б. П. Хашдеу та Музей Кароля I у Бреїлі, що засвідчило високий рівень міжнародного академічного партнерства та міжінституційної співпраці. Активними учасниками конференції також стали бакалаври, магістри, аспіранти кафедри міжнародних відносин і суспільних наук та студенти університетів-партнерів.

Офіційне відкриття конференції відбулося за участю керівництва університету та представників академічної спільноти. Із вітальними словами до учасників звернулися президент НУБіП України, академік НАПН і НААН України Станіслав НІКОЛАЄНКО; проректор з науково-педагогічної роботи НУБіП України Оксана ТОНХА та декан гуманітарно-педагогічного факультету НУБіП України Інна САВИЦЬКА.

Так, Станіслав Миколайович НІКОЛАЄНКО привітав присутніх та у своєму виступі наголосив на вагомій ролі випускників університету у сфері сучасної дипломатії. Він підкреслив, що вихованці НУБіП України успішно працюють на дипломатичній ниві, гідно представляють Україну на міжнародній арені та підтверджують високий рівень підготовки конкурентоспроможних фахівців найвищого професійного рівня. Співголова оргкомітету Оксана ТОНХА акцентувала увагу на особливій значущості дипломатії в умовах російсько-української війни. У своєму виступі вона наголосила, що саме дипломатичні інструменти сьогодні стають ключовими у досягненні справедливого миру, консолідації міжнародної підтримки України та формуванні майбутньої архітектури європейської й світової безпеки. Заступниця голови оргкомітету, декан гуманітарно-педагогічного факультету НУБіП України Інна САВИЦЬКА підкреслила важливість проведення наукових заходів як простору для глибокої фахової дискусії, обміну думками та напрацювання нових підходів до осмислення сучасних викликів. Вона наголосила, що саме такі конференції сприяють формуванню нових наукових ідей, зміцненню академічної співпраці та розвитку міждисциплінарного діалогу. З вітальним словом до учасників конференції звернувся також доктор історичних наук, професор, заступник директора з наукової роботи Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України Юрій НІКОЛАЄЦЬ.

Пленарне засідання проходило під головуванням доктора історичних наук, професора кафедри міжнародних відносин і суспільних наук Олени ЛЮБОВЕЦЬ. У межах пленарного засідання було заслухано низку змістовних доповідей провідних українських науковців. Так, доктор історичних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир СЕРГІЙЧУК у доповіді «Дипломатична стратегія гетьмана Івана Виговського в 1657–1659 роках» наголосив на його ролі як державця, який чітко усвідомлював загрозу з боку Московської держави. Було підкреслено, що Виговський розглядав міжнародне визнання Української держави як ключову запоруку її збереження та безпеки, а його дипломатична діяльність була спрямована на інтеграцію до європейського політичного простору та пошук союзників.

Олександр ЛИСЕНКО, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, представник Інституту історії України НАН України, у своїй доповіді «Між дипломатією і політиканством: адміністрація Дональда Трампа і російсько-українська війна» акцентував на необхідності суверенізації держав у сучасному світі. Він також окреслив місце так званих «середніх держав» у новій системі міжнародних відносин та зауважив, що адміністрація Білого дому прагне зберегти роль США як «світового поліціянта».

Професор Георгій КАСЬЯНОВ (Університет Марії Кюрі-Склодовської, м. Люблін, Польща) розкрив проблему онтологічної безпеки в міжнародних відносинах у європейському вимірі. Йшлося про необхідність стабілізації колективної ідентичності, подолання стану «онтологічного занепокоєння», узгодження ідентичностей як передумови миру, а також про роль історичної пам’яті та вплив історичних міфів.

Руслан БОРТНИК, директор Українського Інституту політики, охарактеризував сучасний світ як такий, що перебуває у стані «стратегічної самотності». Він наголосив, що союзи дедалі більше втрачають ціннісну основу і перетворюються на формальні угоди, де кожна сторона керується прагматичною вигодою, а альянси часто є лише інструментом ситуативної взаємодії.

Доктор економічних наук, професор Державного університету «Київський авіаційний інститут» Наталія ГРУЩИНСЬКА звернула увагу на нестабільність світової економіки як один із ключових викликів сучасній дипломатії. Вона відзначила зростання економічної нерівності та соціальної напруги, зміну правил глобалізації, вплив технологічних проривів і глобальних шоків на міжнародні відносини.

Сергій ПАДАЛКА, доктор історичних наук, професор Інституту історії України НАН України, у своїй доповіді про діяльність дипломатичних органів України та ЄС у сфері зернової торгівлі (2022–2026 рр.) акцентував на функціонуванні «зернового коридору». Було підкреслено роль України як провідного постачальника продовольства, значення портів і логістичних маршрутів, а також вагомість валютної виручки, що обчислюється мільярдами доларів.

Олександр ШЕВЧУК, доктор політичних наук, професор Чорноморського національного університету імені Петра Могили, у виступі про дипломатію в умовах турбулентності міжнародних відносин зазначив, що безпека дедалі більше сприймається як послуга, яка має свою ціну. Він також висловив тезу про формування нових конфігурацій взаємодії між глобальними акторами, зокрема США, Китаєм і Росією.

Доктор історичних наук, професор Державного університету Житомирська політехніка Андрій ШЕВЧУК розглянув енергетичну дипломатію Азербайджану як інструмент реалізації геополітичних інтересів США на Південному Кавказі у 2020–2026 рр. У доповіді йшлося про переформатування енергетичної карти регіону, енергетичну кризу, спричинену повномасштабною війною, а також зміну архітектури експортних потоків.

Доповіді учасників пленарного засідання викликали значне зацікавлення присутніх та стали підґрунтям для активних наукових дискусій. Порушені питання сприяли жвавому обговоренню актуальних проблем сучасної дипломатії, міжнародної безпеки, історичної пам’яті та геополітичних трансформацій, а обмін думками між учасниками засвідчив високий рівень фахової підготовки та зацікавленість у подальшому розвитку наукового діалогу.

У межах проведення конференції була запланована робота п’яти тематичних секцій, що охоплювали ключові напрями дослідження сучасної дипломатії, міжнародних відносин та історичних аспектів дипломатичної діяльності.

Секція 1. Історичні аспекти становлення та розвитку світової та вітчизняної дипломатії. У межах секції розглядалися питання еволюції дипломатичних практик, історичного досвіду міжнародних відносин, формування дипломатичних традицій, діяльності видатних дипломатів, а також історичні передумови сучасних зовнішньополітичних процесів.

Секція 2. Сучасна дипломатія в умовах геополітичної турбулентності: нові виклики та завдання. Секція була присвячена аналізу трансформацій міжнародної системи, криз сучасного світового порядку, безпекових викликів, дипломатичних механізмів реагування на глобальні загрози, а також нових форматів міжнародної взаємодії.

Секція 3. Актуальні проблеми та стратегічні пріоритети вітчизняної дипломатії в умовах російсько-української війни. Учасники обговорювали питання зовнішньополітичної стратегії України, міжнародної підтримки, санкційної політики, безпекової дипломатії, гуманітарного виміру війни, а також дипломатичних механізмів захисту національних інтересів України.

Секція 4. Економічна дипломатія як складова міждержавної взаємодії. У межах секції аналізувалися сучасні механізми економічної дипломатії, міжнародна торгівля, інвестиційна політика, енергетична безпека, продовольча дипломатія та роль економічних чинників у формуванні зовнішньополітичних рішень.

Секція 5. Культурна, наукова, освітня, спортивна, кулінарна дипломатії як інструмент популяризації державних надбань на міжнародній арені. Секція була присвячена питанням публічної дипломатії, культурної репрезентації держави, формуванню міжнародного іміджу країни, розвитку освітніх і наукових обмінів, спортивної дипломатії та використанню культурної спадщини як інструменту міжнародної комунікації.

У роботі конференції взяли участь понад 300 науковців, викладачів, дослідників, аспірантів, студентів та представників академічної спільноти з України, Польщі, Великої Британії, США, Молдови та Румунії. Географія учасників охопила Київ, Одесу, Житомир, Черкаси, Полтаву, Івано-Франківськ, Переяслав, Миколаїв, Варшаву, Люблін, Бірмінгем, Антиполу, Кагул, Бреїлу та інші міста, що засвідчило широкий міжнародний формат конференції та високий рівень зацікавленості наукової спільноти у проблематиці сучасної дипломатії. Таке представництво стало важливим підтвердженням актуальності обраної тематики, сприяло активному міждисциплінарному діалогу, обміну науковим досвідом та зміцненню міжнародного академічного співробітництва.

Результати проведення Міжнародної науково-практичної конференції «Сучасна дипломатія: актуальні проблеми теорії та практики» засвідчило високий рівень актуальності обраної проблематики, значний науковий інтерес до питань сучасної дипломатії та необхідність подальшого міждисциплінарного осмислення глобальних політичних, безпекових і гуманітарних процесів. Особливого значення набуває те, що конференція сприяла зміцненню міжнародних академічних зв’язків, розвитку наукової дипломатії та формуванню сучасного інтелектуального простору для обговорення стратегічно важливих питань розвитку держави в умовах глобальної нестабільності.

Проведення такого заходу підтвердило важливу роль НУБіП України як авторитетного наукового центру, здатного об’єднувати провідних фахівців для обговорення актуальних проблем теорії та практики сучасної дипломатії.