����Vlog

Станом на 1923 р. у КСГІ функціонували:

агрономічний факультет (декан, доцент Іринарх Михайлович Щоголів)

зоотехнічний факультет (декан, професор Василь Павлович Устьянцев)

лісове відділення (завідувач, професор Євген Венедиктович Алексєєв).

Контингент студентів склав 463 особи.

У 1923 р. до існуючих сільськогосподарського та лісівничого факультетів додався робітничий факультет (робітфак). На рабітфаки приймалися робітники і селяни за скеруванням партійних, комсомольських і профспілкових організацій. Від вступників вимагалося лише вміння читати, писати та знати 4 арифметичні дії. Робітфаки становили собою невід’ємну частину навчального закладу, їхні слухачі брали участь у всіх процесах академічного життя, як усі студенти. У 1923 р. на робітфаку КСГІ навчалося 160 осіб. Президію робітфаку очолював декан Б.Н. Шведов.

Закладено дендрологічний сад у Голосієво, який у 1928 р. доповнено дендрарієм та дендропарком. У 1923 р. з ініціативи лісничого Павла Феодосійовича Круг-Веселовського в Голосієво закладено дендрологічний сад. У XVII ст. на місці сучасного Ботанічного саду існував хутір Голосіївський (згадка в історичних документах 1617 р.). У 1631 р. митрополитом Київським, Галицьким та всієї Русі Петром Могилою був закладений монастир Голосіївська пустинь та парк. У 1920 р. монастирські володіння було націоналізовано державою, а в 1922–1923 рр. – передано новоствореному КСГІ. Протягом 1925–1932 рр. відбувалась забудова цієї території для потреб інституту. Ботанічний сад було створено на базі кварталів 7 і 8 Хотівського лісництва Боярської Лісівничо-дослідної станції (приєднана до КСГІ в 1925 р.) та прилеглих земель. На території 6 га були висаджені екзотичні деревні та кущові види рослин, насіння яких отримували із ботанічних садів та дендраріїв таких міст як Харків, Одеса, Ялта, Ленінград (суч. Санкт-Петербург), Ташкент та інших міст. У 1929 р. у саду налічувалось вже близько 320 видів дерев’янистих рослин. У створенні наукових колекцій дендрарію брали участь науково-педагогічні працівники: доцент Микола Михайлович Ягніченко, професор Ніл Олексійович Коновалов, професор Вальтер Едуардович Шмідт, академік Петро Степанович Погребняк, академік Микола Миколайович Гришко, Ф. М. Русанов. Міцні зв'язки дендрарію зі спорідненими закладами сприяли тому, що на початок 1941 р. його колекції нараховували близько 700 таксонів дерев та кущів.