����Vlog

Відповідно до Наказу із 8 до 12 червня для студентів 3-го курсу спеціальності 101 «Екологія» проходила навчальна практика із дисципліни агроекологія під керівництвом доцента кафедри екології агросфери та екологічного контролю Євгенія БЕРЕЖНЯКА.

У перший день практики студенти прослухали «Інструктаж із техніки безпеки», закріпивши отримані знання відповідним підписом у журналі, ознайомилися із робочою програмою й об’єктами практики, вимогами щодо оформлення звітів. Не дивлячись на літню зливу, яка неочікувано розпочалася, молодь змогла дослідити основні види рудеральної рослинності на території «Студентського скверу» та обабіч нього, побачити зернозбиральні комбайни та іншу сільськогосподарську техніку, а також ґрунтообробні агрегати, від роботи яких істотно залежить стан посівів та вегетація сільськогосподарських культур та формування потенційного урожаю.

За період навчальної практики студенти мали можливість ознайомитися і побачити на власні очі овочеві і плодово-ягідні культури, які вирощують місцеві жителі на присадибних ділянках, вивчити домінуючі види бур’янів та біологічні методи боротьби із ними, дізнатися про ефективні екологічні препарати, які сприяють кращому засвоюванню поживних речовин із ґрунту та формування якісного повноцінного урожаю.

Біля 12-го навчального корпусу НУБІП України випасалися корівки та кілька коней, які слугують живими об’єктами для досліджень студентам ветеринарного факультету. Практиканти мали можливість оцінити загальний стан травостану пасовища, яке відноситься до категорії екологічного стійких земельних угідь. Молоді люди за допомогою мобільних додатків рослин визначили домінуючі види, як серед однорічних злакових культур, так і серед бобових.

Вже на околицях території, яка відноситься до Національного комплексу «Експоцентр України», студенти вивчали видове біорізноманіття лучних ценозів, серед яких переважали Poa pratensis, Poa annua, Dactylis glomerata, Lolium perenne, Trifolium repens, Medicago sativa, Erigeron annuus. Відомо, що луки виконують важливі екологічні функції до яких варто віднести: регулювання водного режиму прилеглих територій, запобігання виникненню ерозії ґрунту, акумуляцію органічних речовин, підтримання біологічного різноманіття. Також студенти мали можливість практично описати ярусність фітоценозів, що є важливим питанням при описах міжвидової конкуренції за абіотичні чинники середовища.

У подальшому студенти мали змогу споглядати за багаторічними насадженнями – яблуневим садом, плантаціями горіха волоського, виноградником. Із вуст викладача дізналися про схеми посадки яблунь, яким чином формується крона дерев з метою отримання максимального плодоношення культури, як обробляються міжряддя і збираються плоди, а також про характерні хвороби, які дошкуляють кожного сезону отримувати здорові смачні яблука, методи біологічного і хімічного захисту цих культур. Несподівано вдалося побачити, як здійснюється процес валкування скошеної трави на сіножатях та сінозаготівля. Відверто кажучи, не щодня таке вдається спостерігати у межах антропогенно навантажених кварталів і районів міської екосистеми.

Важливою темою для закріплення знань з агроекології була тема проявів водної ерозії, оскільки значна частина агроценозів страждає від неї. Зокрема, студенти здійснили вимірювання об’ємів видимих водорівчаків, як визначається щільність складення ґрунту, а дізнавшись її результати мали змогу розрахувати масу змитої твердої фази. Далі, підставивши у формулу площу водозбору оцінили прояви водної ерозії та негативні наслідки, до яких вона призводить. Також мали змогу бачити стан гідротехнічних протиерозійних споруд, які фактично не виконують своїх головних функцій, місця утворення яру, стан протиерозійних насаджень. За допомогою пенетрометру «ЛАН-М» визначили щільність (твердість) в 0-10 см шарі ґрунту та описали причини високих і підвищених результатів вимірів.

В останній день практики студенти оцінили екологічний стан Горіхуватських ставків методами біоіндикації, як за допомогою найпоширеніших видів рослин, так в за тваринами – індикаторними видами водойм. Що там говорити, адже нам вдалося побачити вужа звичайного (Natrix natrix), чаплю сіру (Ardea cinerea), водяний горіх плаваючий (Trapa natans), який до 2021 року мав статус «неоціненого» виду і був включений до Червоної книги України.

Одним словом тиждень практики пройшов, як кажуть у народі «на одному диханні». Підтвердженням цьому є чудові треки маршрутів останніх двох днів практики, десятки якісних світлин у телефонах та звітах, нова інформація, яку ми засвоїли впродовж цього періоду.

Сподіваємося, що отримані знання стануть нам у нагоді у нашій професійній діяльності, адже аудиторія, то одна справа, а «жива лабораторія», то зовсім інше.

Олександра НОВІКОВА, студентка 3-го курсу ІІ групи

Євгеній БЕРЕЖНЯК, керівник навчальної практики