����Vlog

Майбутнє належить професіям, у центрі яких – людина, її розвиток, добробут, і здатність жити успішно. Сьогодні суспільству потрібні не просто технології, а люди, які вміють працювати з людьми: підтримати, проконсультувати, організувати допомогу, супроводжувати процес відновлення, створити соціальний проєкт, керувати командою, впроваджувати інновації у сфері соціальних послуг.

Саме таких фахівців готує кафедра соціальної роботи та реабілітації Національного університету біоресурсів і природокористування України. Її освітні програми поєднують фундаментальну університетську підготовку, практичну орієнтацію, сучасні цифрові технології, психологічну та реабілітаційну складову, а також розуміння реальних потреб України в умовах війни та повоєнної відбудови.

Кафедра пропонує підготовку за випусковими освітніми програмами, орієнтованими на соціальну роботу, психологічну допомогу, консультування, реабілітацію та управління соціальною сферою.

На бакалаврському рівні вступники можуть обрати освітні програми «Соціальна робота та консультування» та «Практична соціальна психологія». Це програми для тих, хто хоче працювати з людьми, розуміти соціальні процеси, допомагати в кризових ситуаціях, підтримувати дітей, молодь, родини, людей старшого віку, ветеранів, внутрішньо переміщених осіб, осіб з інвалідністю та інші вразливі групи населення.

Освітня програма «Соціальна робота та консультування» формує фахівця, який здатний оцінювати потреби людини, родини чи громади, організовувати соціальний супровід, вести професійну документацію, працювати з випадком, залучати ресурси, координувати волонтерську діяльність, розробляти соціальні ініціативи й оцінювати їх ефективність.

У змісті підготовки – теорія і практика соціальної роботи, івент-менеджмент, основи соціальної інклюзії та безбар’єрності, інформаційні технології в соціальній роботі, моніторинг у соціальній роботі, соціальна робота у громаді, підготовка та організація волонтерів, соціальна медіація, соціальне проектування, тренінг комунікативності та асертивності та інші актуальні дисципліни.

Освітня програма «Практична соціальна психологія» спрямована на підготовку фахівців, які розуміють закономірності поведінки людини в соціальному середовищі, володіють основами психодіагностики, психологічного консультування, тренінгової роботи, кризової допомоги, реабілітаційної психології, арт-терапії, когнітивно-поведінкового підходу, сімейного консультування, психології конфлікту, психології девіантної поведінки, психології подолання наслідків пережитого насилля.

На магістерському рівні кафедра розвиває освітні програми «Соціальна робота» (спеціалізація «Соціально-психологічна реабілітація») і «Управління в соціальній сфері» (професійна кваліфікація «Соціальний менеджер»). Це вже підготовка фахівців нового рівня – соціальних менеджерів, кейс-менеджерів, керівників соціальних служб, координаторів реабілітаційних програм, менеджерів соціальних проєктів, фахівців із розвитку громад, управлінців у сфері соціальної політики та соціальних послуг.

Магістерська підготовка дає змогу поглибити знання з інклюзивної педагогіки, методології наукових досліджень у соціальній роботі, управління реабілітаційними послугами та закладами надання соціальних послуг, інтернет-маркетингу в соціальній сфері, екстреної консультативної допомоги постраждалим, реабілітаційної психології, психосоматики, психології впевненості та інших дисциплін, що безпосередньо пов’язані з реальними потребами сучасного суспільства.

Штучний інтелект уже змінює ринок праці. Рутинні операції автоматизуються, частина професій трансформується, а молодим людям дедалі важливіше обирати такі спеціальності, де головною цінністю залишається людська взаємодія, етичне рішення, емпатія, комунікація, консультування, управління складними соціальними ситуаціями.

Соціальний працівник, практичний психолог, фахівець із соціальної реабілітації, консультант, менеджер соціальних послуг – це професії, які не зводяться до алгоритму. Машина може допомогти опрацювати дані, підготувати документ чи згенерувати аналітику, але вона не замінить живої професійної присутності, довіри, моральної відповідальності й здатності працювати з людським болем, втратою, кризою, травмою, конфліктом або складною сімейною ситуацією.

Для України ці професії мають особливе значення. Війна актуалізувала потребу у фахівцях, які працюватимуть із ветеранами та членами їхніх родин, дітьми війни, внутрішньо переміщеними особами, людьми з інвалідністю, родинами загиблих, громадами, що пережили окупацію або руйнування, закладами освіти, реабілітаційними центрами, громадськими організаціями, міжнародними гуманітарними проєктами. Повоєнна відбудова – це не лише дороги, будинки й інфраструктура. Це ще й відновлення людини, родини, громади, довіри, соціальної згуртованості та психологічної стійкості.

Випускники програм кафедри соціальної роботи та реабілітації можуть реалізувати себе в державному, громадському, освітньому, реабілітаційному, управлінському та міжнародному секторах. Серед можливих посад і професій: соціальний працівник; фахівець із соціальної роботи; соціальний менеджер; кейс-менеджер; фахівець із соціального супроводу; консультант із соціальних питань; фахівець із роботи з ветеранами; координатор ветеранських програм; фахівець із підтримки внутрішньо переміщених осіб; фахівець із роботи з дітьми та молоддю; спеціаліст служби у справах дітей; фахівець центру соціальних служб; працівник територіального центру соціального обслуговування; фахівець із соціальної інклюзії; координатор безбар’єрних проєктів; фахівець із пробації; менеджер волонтерських програм; координатор гуманітарних проєктів; проєктний менеджер у громадській організації; фандрейзер соціальних ініціатив; спеціаліст із моніторингу та оцінювання соціальних програм; керівник закладу надання соціальних послуг; менеджер реабілітаційного центру; консультант у сфері ментального здоров’я; практичний психолог; психолог-консультант; тренер соціально-психологічних програм; фасилітатор груп підтримки; фахівець із кризового консультування; кар’єрний радник; HR-фахівець із добробуту персоналу; координатор програм психосоціальної підтримки; спеціаліст міжнародних гуманітарних організацій.

Це ті напрями, у яких уже сьогодні є попит, а в майбутньому він лише зростатиме. Особливо перспективними є поєднання соціальної роботи з цифровими технологіями, психологічного консультування з реабілітаційними практиками, управління соціальними послугами з проєктним менеджментом, а також соціальної підтримки з міжнародними стандартами гуманітарного реагування.

Викладачі й практики, у яких студенти вчаться професії зсередини.

Сильна освітня програма починається з команди, людей, які щодня працюють зі студентами, передають їм не тільки знання, а й професійне мислення, досвід, цінності, культуру взаємодії та здатність діяти в реальних життєвих ситуаціях. Так, наприклад, Григоренко Тетяна Вікторівна – забезпечує організаційну, академічну та управлінську цілісність підготовки студентів. Її досвід у сфері медичної психології та відновлювального масажу посилює реабілітаційний компонент підготовки й допомагає студентам краще розуміти зв’язок між психологічним станом людини, тілесним відновленням і соціальною підтримкою.

Сопівник Ірина Віталіївна навчає студентів інноваційному дослідницькому мисленню, без якого неможливо бути сучасним фахівцем соціально-психологічної сфери. Вона формує в майбутніх соціальних працівників і фахівців із реабілітації здатність не просто користуватися готовими методиками, а аналізувати соціальні явища, бачити причини проблем, працювати з даними, оцінювати ефективність соціальних програм і пропонувати нові рішення. Окремий акцент – фандрейзинг, проєктне мислення та створення інноваційного освітнього середовища. Завдяки її ініціативам студенти отримують можливість навчатися не просто в аудиторіях, а в сучасних лабораторіях: Ментального здоров’я, Соціально-психологічної реабілітації, Цифрових технологій у соціальній роботі. Це середовище, у якому майбутній фахівець вчиться поєднувати науку, практику, технології та реальні потреби людини.

Сопівник Руслан Васильович допомагає студентам розвивати ті навички, які часто визначають професійний успіх не менше, ніж диплом. Йдеться про лідерство, командну роботу, ефективну комунікацію, тайм-менеджмент, самопрезентацію, критичне мислення та здатність протистояти маніпулятивним впливам. У соціальній сфері фахівець щодня працює з людьми, емоціями, конфліктами, складними рішеннями й відповідальністю. Тому студент має навчитися не тільки «знати», а й діяти впевнено, організовано, переконливо та етично. Саме ці надпрофесійні навички роблять випускника конкурентним і готовим до реальної професійної взаємодії.

Демченко Ірина Іванівна формує у студентів розуміння інклюзивного підходу та соціально-психологічного консультування. Її робота допомагає майбутнім фахівцям бачити людину не через обмеження, діагноз чи складну життєву ситуацію, а через її права, гідність, потенціал і потребу в доступному середовищі. Для студентів це надзвичайно важливо, адже сучасна соціальна робота неможлива без інклюзивного мислення, поваги до різноманіття та вміння будувати підтримку так, щоб людина не почувалася виключеною із суспільного життя.

Осадченко Інна Іванівна навчає студентів практичних підходів до психологічної реабілітації, арт-терапії, профілактики професійного вигорання та психологічної підтримки. Вона допомагає майбутнім фахівцям зрозуміти, як працювати з емоційним станом людини, як використовувати творчі методи в реабілітаційній і консультативній роботі, як підтримувати клієнта і водночас не втрачати власний ресурс. Це особливо важливо для професій, у яких спеціаліст постійно взаємодіє з людським болем, напругою, тривогою чи втомою.

Тарасенко Ростислав Олександрович відкриває студентам можливості цифрових та асистивних технологій у соціальній роботі. Сьогодні фахівець соціальної сфери має орієнтуватися не лише в класичних методах допомоги, а й у цифрових інструментах, які розширюють доступ до послуг, підтримують людей з інвалідністю, допомагають організовувати комунікацію, моніторинг, супровід і реабілітаційні практики. Завдяки цьому студенти вчаться бачити технології не як щось додаткове, а як реальний інструмент підвищення якості життя людини.

Супрун Дар’я Миколаївна дає студентам розуміння юридичної та спеціальної психології, міжнародного проєктного менеджменту й сучасних можливостей штучного інтелекту у сфері ментального здоров’я. Її досвід важливий для формування фахівців, які здатні працювати не лише в межах локальної установи, а й у ширшому міжнародному, міждисциплінарному та технологічному контексті. Студенти вчаться мислити проєктно, бачити соціальну проблему як завдання для міжсекторної співпраці та використовувати сучасні інструменти для відновлення, підтримки й розвитку людини.

Особлива цінність освітніх програм полягає в тому, що студентів навчають не лише науковці, а й професіонали-практики. Це дозволяє студентам бачити професію не з підручника, а «з середини».

Пєша Ірина Василівна і Тілікіна Наталія Валеріївна, засновниці ГО «Інститут молоді», допомагають студентам зрозуміти, як формується соціальна та молодіжна політика, як проводяться соціологічні дослідження, як здійснюється моніторинг соціальних процесів і як аналітика перетворюється на управлінські рішення. Завдяки їхньому досвіду студенти вчаться працювати з даними, досліджувати потреби молоді, оцінювати ефективність програм і бачити соціальну роботу не лише як індивідуальну допомогу, а і як системну діяльність на рівні держави, громади та громадських організацій.

Галайдюк Вікторія Вікторівна (виконавчий директор громадської організації «Ліга соціальних працівників») показує студентам, як влаштована система соціальних послуг на практиці. Її багаторічний досвід роботи у Міністерстві соціальної політики України, роботи з міжнародними організаціями (ЮНІСЕФ, ПРООН) та розвитку соціальних послуг допомагає здобувачам освіти зрозуміти, як соціальна ідея проходить шлях від нормативного документа до конкретної допомоги людині. Для майбутнього соціального фахівця це принципово важливо: він має знати не лише, як консультувати отримувача соціальних послуг, а й як працює система, у якій людина отримує підтримку.

Картушинська Антоніна Володимирівна, президент Української асоціації психосоматики, клінічний психолог, психотерапевт, засновниця та керівниця «KARTUSHYNSKA.CLINIC», волонтерка, медик-стрілець, експерт медичних та соціальних програм на національних телеканалах України, дає студентам практичне розуміння психосоматики, клінічної психології, психотерапевтичної роботи та кризової підтримки. Її досвід допомагає майбутнім фахівцям побачити людину цілісно – у взаємозв’язку психіки, тіла, емоцій, соціального середовища й життєвого досвіду. Для студентів це важливий професійний орієнтир: ефективна допомога починається там, де фахівець бачить не окремий симптом чи проблему, а всю людину.

Лендєл Вікторія Володимирівна, заступниця директора Київського міського центру гендерної рівності, запобігання та протидії насильству, формує у студентів чутливість до тем гендерної рівності, протидії насильству та захисту прав людини. Вона допомагає майбутнім фахівцям зрозуміти, як працювати з людьми, які пережили складні або травматичні ситуації, як будувати безпечну комунікацію, як розпізнавати ризики насильства та як діяти відповідально в межах професійної компетентності.

Бондаренко Наталія Олександрівна посилює підготовку студентів у сфері соціально-психологічного консультування військовослужбовців і членів їхніх сімей. Це один із найактуальніших напрямів для України, адже суспільство потребує фахівців, які розуміють специфіку роботи з військовими, ветеранами, родинами захисників і захисниць. Студенти отримують уявлення про підтримку людей, які мають особливий досвід служби, втрат, адаптації та повернення до цивільного життя.

Ганоцька Олена Юріївна, засновниця і керівник благодійного фонду «Україна інтернаціональна», волонтерка, бізнесвумен, допомагає студентам побачити силу громадської ініціативи, благодійності, волонтерства та соціального підприємництва. Її досвід показує, що соціальна робота не обмежується кабінетом чи державною установою. Вона може народжуватися з громадської активності, відповідального бізнесу, благодійних проєктів і особистої готовності діяти. Для студентів це приклад того, як ідея допомоги може перетворюватися на реальні проєкти й змінювати життя людей.

Білик Руслана Миколаївна, акторка театру та кіно, засновниця центрів розвитку дитини, додає до підготовки студентів важливий творчий і комунікаційний вимір. Її досвід у сфері кіно, івент-менеджменту, розвитку дітей, підприємництва та волонтерства допомагає майбутнім фахівцям розвивати креативність, публічність, уміння організовувати події, працювати з дитячими й молодіжними аудиторіями, створювати простори розвитку та залучення. У сучасній соціальній роботі ці навички стають дедалі важливішими, адже фахівець має не лише допомагати, а й уміти зацікавити, об’єднати, організувати та надихнути.

Кожен викладач і практик додає до професійного розвитку студента свій унікальний компонент: наукове мислення, лідерство, інклюзивність, реабілітаційні технології, цифрову грамотність, фандрейзинг, соціальну аналітику, проєктний менеджмент, психологічну практику, волонтерство, управління соціальними послугами та роботу з реальними життєвими ситуаціями. Саме в такому середовищі формується випускник, який не просто знає теорію, а розуміє професію «з середини». Він бачить, як працює соціальна політика, як організовуються соціальні послуги, як здійснюється реабілітація, як будуються комунікації, як створюються проєкти й як сучасні технології можуть служити людині. А отже, він виходить на ринок праці не розгубленим початківцем, а фахівцем, який має професійне мислення, практичні інструменти й готовність бути корисним там, де суспільство найбільше потребує підтримки, розвитку й відновлення.

Окрема перевага у здобутті якісної освіти – сучасна матеріально-технічна база, яка дає змогу студентам навчатися не лише в аудиторії, а й у спеціалізованих навчально-наукових просторах.

Важливим напрямом є лабораторія цифрових технологій у соціальній роботі. Тут здобувачі можуть знайомитися з інструментами, які особливо важливі для інклюзивної освіти, соціального супроводу, реабілітації та підтримки людей з особливими освітніми потребами. Серед таких технологій – хед-трекінгу та айтрекінгу апаратні рішення – трекбол, адаптивні пристрої керування, цифрові інструменти доступності, засоби альтернативної комунікації та інші рішення, що допомагають людині бути більш автономною, включеною й активною в соціальному житті.

Не менш важливою є лабораторія ментального здоров’я. Це простір, який формує в майбутніх фахівців розуміння того, що психосоціальна підтримка – це не абстрактна розмова, а цілісна система роботи з людиною, її емоційним станом, тілесним напруженням, сенсорним досвідом, травматичними переживаннями та потребою у безпечному середовищі.

У лабораторії використовуються сучасні засоби сенсорної, психосоціальної та реабілітаційної підтримки: інтерактивна підлога, бульбашкова колона, світловий дощ, зона для психологічного консультування, VR-технології у психологічній реабілітації, обладнання для релаксації, групової роботи, тренінгів і психосоціального відновлення. Таке середовище дозволяє студентам не просто читати про методи допомоги, а бачити, як вони можуть працювати на практиці.

До послуг студентів – Центр соціально-психологічної реабілітації – простір для тренінгів, групових занять, терапевтичних і реабілітаційних практик, дистанційних лекцій, арт-терапії, ароматерапії, тренінгів із стрес-менеджменту, природотерапії, занять із відновлення психологічної рівноваги. Університетське середовище НУБіП створює унікальні додаткові можливості опанування методик природотерапії: гарденотерапії, апітерапії, каністерапії, іпотерапії, ланшафтотерапії.

Підготовка фахівця соціальної сфери неможлива без практики. Саме тому освітні програми кафедри орієнтовані на професійне занурення: навчальні й виробничі практики, роботу з кейсами, моделювання професійних ситуацій, участь у соціальних ініціативах, волонтерських проєктах, тренінгах, зустрічах із роботодавцями та представниками практичної сфери.

Студенти навчаються працювати з реальними соціальними проблемами: підтримкою сімей у складних життєвих обставинах, соціальним супроводом дітей і молоді, інклюзією, безбар’єрністю, кризовим консультуванням, реабілітаційними послугами, профілактикою соціальних ризиків, комунікацією з громадами, проєктуванням соціальних програм.

Міжнародний вимір також на високому рівні – це і участь у проєктах Erasmus+, академічні обміни та стажування за кордоном, що дозволяють випускникам впроваджувати європейські стандарти психосоціальної допомоги в Україні.

В якості зразкового партнерства викладачі і студенти долучаються до програми Сталого розвитку відбудови в Україні Advancing Sustainable Development of Ukraine, що реалізується за участі Гарвардської школи громадського здоров’я (Harvard T.H. Chan School of Public Health). Важливим напрямом співпраці є підтримка молодих дослідників через міжнародний проєкт PeerPower, спрямований на профілактику професійного вигорання, розвиток академічної стійкості та використання інструментів штучного інтелекту в освіті.

Студенти мають можливість долучатися до міжнародних освітніх та наукових подій у межах програми «MinT-Ukraine as an Internationalization Tool for Ukrainian Universities», що реалізується за підтримки Німецької служби академічних обмінів (DAAD). Саме на міжнародних воркшопах кафедра презентує власні інноваційні розробки, зокрема проєкт MENTOR-AI, спрямований на поєднання підтримки психічного здоров’я, інклюзії, міжнародної співпраці та можливостей штучного інтелекту.

Майбутні фахівці навчаються в середовищі, яке формують провідні європейські університети. НУБіП є офіційним партнером міжнародного проєкту Erasmus+ INSIGHT: Inclusive Teaching Methods in Higher Education, до якого залучені університети Італії, Австрії, Швеції, Іспанії, Швейцарії та України. Проєкт спрямований на впровадження сучасних інклюзивних підходів у вищій освіті та створення доступного освітнього середовища для студентів з особливими освітніми потребами.

Визначною можливістю для студентів є участь у програмах подвійних дипломів із закордонними партнерами, зокрема з Поморським університетом у Слупську та Університетом імені Яна Длугоша в Ченстохові (Польща), де здобувачам надається можливість отримати міжнародний досвід навчання за напрямами «Соціальна робота», «Соціологія» та «Психопедагогіка». Це відкриває шлях до міжнародної кар’єри, професійних стажувань і конкурентоспроможних переваг на європейському ринку праці.

Наші випускники – це не просто люди з дипломом. Це сучасні, затребувані фахівці на ринку праці, що розуміють, як працює соціальна система; знають, як допомогти людині; вміють бути членами команди; здатні комунікувати з державними структурами, громадськими організаціями, закладами освіти, охорони здоров’я та міжнародними партнерами.

Соціономічні професії – це професії взаємодії «людина-людина». Їхня основа – комунікація, підтримка, консультування, етика, відповідальність, довіра, здатність ухвалювати рішення в складних ситуаціях. Саме тому вони залишатимуться важливими навіть у світі штучного інтелекту, роботизації та цифрової автоматизації.

Майбутній соціальний працівник, практичний психолог чи управлінець у соціальній сфері має не конкурувати з технологіями, а використовувати їх як інструмент. Цифрові платформи, аналітика, штучний інтелект, VR-рішення, інклюзивні технології, електронна документація, онлайн-консультування – усе це посилює фахівця, але не замінює його людської ролі.

Сьогодні Україні потрібні фахівці, які вміють працювати з наслідками війни. Завтра вони будуть потрібні для повоєнної відбудови. А в майбутньому саме вони формуватимуть якість життя країни. Кафедра соціальної роботи та реабілітації НУБіП України – це простір для тих, хто хоче навчатися сучасно, працювати з людьми професійно і будувати кар’єру в одній із найважливіших сфер майбутнього (/department/srr ).