����Vlog

Поки одні колекціонують модні тренди, вона досліджує моду минулого. Для неї історичний костюм — це не просто вбрання, а справжній документ епохи. Майбутня студентка гуманітано-педагогічного факультету впевнена: журналістика допоможе їй відкривати нові сторінки історії та ділитися ними з іншими. Знайомимось із Діаною ГОНЧАРОВОЮ — абітурієнткою спеціальності С7 «Журналістика».

— Вітаю, Діано. Скажіть, будь ласка, чому ви вирішили обрати саме журналістику?

— Напевно, усе почалося з моєї цікавості до людей та їхніх історій. Минулого літа я разом із командою брала участь у фестивалі «Країна Мрій», де ми представляли історичні костюми. Там було стільки цікавих особистостей — майстрів, музикантів, реконструкторів, митців! Я спіймала себе на думці, що мені хочеться не просто слухати їх, а ставити запитання, дізнаватися більше й розповідати про них іншим. Саме тоді я ще раз переконалася, що журналістика — це те, чим хочу займатися.

— Коли ви почали шукати університет для навчання, чому ваша увага зупинилася саме на НУБіП України?

— Насамперед, я шукала університет, де можна отримати не лише теоретичні знання, а й можливості для практики та творчого розвитку. Під час знайомства з НУБіП у Дні відкритих дверей мене вразила атмосфера кампусу, активне студентське життя та можливості, які відкриваються для майбутніх журналістів. Зокрема, моє захоплення викликала сучасна медіалабораторія, де я побачила, як створюють історії, які можуть побачити всі охочі на телеканалі «Свій НУБіП» або почути на «Радіо 212». А також — знайомство із викладачами: журналістами-практиками. Саме у НУБіП я побачила середовище, в якому хотіла б розвиватися.

— Ви кажете, що цікавитесть історичним костюмом. Як ваше захоплення може допомогти в журналістиці?

— Воно навчило мене працювати з джерелами, перевіряти інформацію та помічати деталі. Це якості, які, на мій погляд, дуже важливі для журналіста.

— Якби ви могли підготувати власний журналістський проєкт, про що він був би?

— Я б створила цикл матеріалів про українську моду різних історичних епох та про те, як традиційний одяг надихає сучасних дизайнерів. Насправді, я мрію про власний телепроєкт з історії моди, де я могла б бути і сценарістом і ведучою, і можливо — режисером.

— Якою ви уявляєте себе під час студентського життя?

— Активною студенткою, яка бере участь у медіапроєктах, творчих заходах і водночас продовжує розвивати свої захоплення.

— А якою ви бачите себе після закінчення університету?

— Я бачу себе журналісткою або медіаменеджеркою, яка створює якісний культурний контент і популяризує українську історію та моду для широкої авдиторії.

— Діано, а якщо ми зробимо з вами невеликий бліц?

— А чому б ні? Спробуємо.

— Три слова про себе?

— Допитлива, творча, наполеглива.

— Улюблений елемент історичного костюма?

— Вишивка — у ній завжди прихована історія.

— Мода чи журналістика?

— Журналістика про моду.

— Про що мрієте написати першу велику статтю?

— Про українську культурну спадщину та її сучасне переосмислення.

— Ваш життєвий девіз?

— «Минуле надихає, а майбутнє створюємо ми самі».

— Якби сукні могли давати інтерв'ю...

— Вони багато чого могли б розповісти про свою хазяйку.

— Дякую. І останнє питання: що б ви хотіли сказати іншим абітурієнтам?

— Не бійтеся поєднувати професію зі своїми хобі. Саме незвичайні захоплення часто допомагають знайти власний стиль і тему, яка вирізнятиме вас серед інших.

— Схоже, попереду на нас чекає багато цікавих історій від вас — і як від журналістки, і як від дослідниці історичного костюму.

(усміхається) — Сподіваюсь, що саме так і буде. Принаймні зроблю для цього все можливе!

— Бажаю вам успіху при вступі! І до зустрічі у НУБіП!

— Дякую! До зустрічі! Намагатимусь виправдати ваші очікування.

Попереду — вступна кампанія, нові знайомства та студентське життя. Бажаємо нашій співрозмовниці успішно реалізувати свої мрії, а її майбутнім історіям — знайти своїх читачів у стінах НУБіП України.