����Vlog

Сучасна екологічна освіта вимагає глибокої інтеграції теоретичних знань із практичними навичками польових та лабораторних досліджень. Особливе місце у підготовці бакалаврів зі спеціальності 101 «Екологія» посідає дисципліна «Радіоекологія та радіобіологія». Вплив іонізуючого та електромагнітного випромінювання на живі організми, міграція радіонуклідів у трофічних ланцюгах та оцінка загального радіаційного фону є критично важливими аспектами екологічної безпеки України, особливо в контексті глобальних техногенних та антропогенних викликів.

Ця стаття є узагальненням практичного досвіду, здобутого другою групою третього курсу Факультету захисту рослин, біотехнологій та екології НУБіП України, під час проходження навчальної практики. Практична підготовка охоплювала повний цикл науково-дослідницької роботи: від планування маршрутів та геоінформаційної прив’язки точок моніторингу за допомогою систем GPS до безпосереднього відбору проб у природних екосистемах, їх лабораторної підготовки та захисту отриманих результатів.

Першим етапом практики було ознайомлення із технікою безпеки. Після цього Іллєнко Володимир Віталійович детально розповів про план практики, що включав теоретичну та практичну частини.
Теоретична частина включала в себе підготовку звіту, зокрема опис приладів(Спектрометра МКГ АТ-1321 та Віртуозо), які використовувалися під час досліджень, а практична — це сама ж наукова діяльність студенток та студентів.

Вимірювання за допомогою Спектрометра МКГ АТ1321 та Віртуозо

Від слів ми не барилися аби перейти до суті, тож відтак розпочалося наше дослідження Голосіївського лісу. Попередньо ми розпорядилися по ролям: Маркілова Дарина направляла на шлях, шукала точки по координатах та відбирала зразки ґрунту; Дем’янюк Кирило керував Віртуозо, а Колодченко Кіра вправлялася із Спектрометром МКГ АТ1321.

Відбір зразків ґрунту

Решта ж групи — збирала екземпляри рослинності та завантажувала види з досліджуваних ділянок в додаток для ідентифікації Obsidentify.

Данні з програми Obsidentify

Другим етапом практики була підготовка зразків ґрунту та рослин до їхнього подальшого дослідження.

Підготовка зразків для подальших вимірювань

І нарешті, третій етап практики — захист звітів. Студентки та студенти підготували спільний звіт з детальними описами діяльності під час практики та результатами досліджень.

Навчальна практика показала, як важливо поєднувати роботу в польових умовах із дослідженнями в лабораторії. Завдяки сучасним картам та GPS-навігації вдалося точно спланувати маршрути й переконатися, що радіаційний фон на всій території є стабільним та відносно рівномірним.

Студенти на практиці освоїли методики відбору проб ґрунту й рослин для радіометрії, навчилися готувати їх до аналізу та розраховувати рівень забруднення радіонуклідами. Зіставлення результатів із закріпленими у Законі України критеріями зон радіоактивного забруднення території підтвердило, що досліджені ділянки не належать до таких зон за рівнем забруднення ¹³⁷Cs. Крім того, використання цифрових програм для ідентифікації рослин і тварин допомогло оцінити місцеве біорізноманіття, далі з виявлених видів було визначено найбільш радіочутливих та радіостійких, а також зрозуміти, як природа розвивається в умовах сусідства з великим містом.