8 червня 1898 р. відбулося заснування Київського політехнічного інституту з чотирма відділеннями: сільськогосподарське, інженерне, механічне, хімічне.


Київський політехнічний став першим у Російській імперії багатопрофільним вищим навчальним закладом. Протягом ХХ ст. на базі сільськогосподарського відділення КПІ відбулось формування вищого навчального закладу, який став основою для становлення Національного університету біоресурсів і природокористування України – флагмана аграрної освіти в Україні, одного із провідних університетів аграрного профілю у світі. Відділення готувало фахівців зі спеціальностей: землеробство, пов'язане з вивченням сільськогосподарських машин і знарядь; часткова зоотехнія; сільськогосподарська економіка і статистика.

У перший рік до КПІ було прийнято 360 осіб, у т.ч. на сільськогосподарське відділення – 88 осіб, на 1 січня 1899 р. на відділенні навчалося 87 студентів. Серед них: 55 студентів – православні, 14– римо-католики, 5 – лютерани, 13 – іудеї; 49 студентів – діти дворян і чиновників; 6 – діти почесних громадян і купців 1-ої гільдії; 1 – духовного звання, 1 – військового стану, 23 – діти міщан, купців 2-ої гільдії і промисловців, 4 – селяни, 1 – іноземець, 2 – інші.

На сільськогосподарському відділенні читалися такі дисципліни:богослов'я, фізика, хімія, елементарна механіка, сільськогосподарська метеорологія, геологія, ботаніка, зоологія, геодезія, механіка для сільського господарства, будівельне мистецтво для сільського господарства, землеробство, зоотехнія, політична економія, сільськогосподарська економія і статистика, сільськогосподарська технологія, ветеринарія, садівництво та городництво, іноземні мови (німецька, французька та англійська).

У 1903–1916 рр. сільськогосподарське відділення КПІ підготувало 639 фахівців. Студенти, які успішно складали випускні іспити і одержували звання вченого-агронома, мали право працювати у господарствах, сільськогосподарських товариствах, науково-дослідних станціях, кооперативах, показовій роботі серед хліборобського населення, завідувати фермами, займати посади на державній службі.

Кількість випускників сільськогосподарського відділення (1903–1916 рр.)


Рік Кількість
1903 32
1904 49
1905 4
1906 32
1907 77

1908 40

1909 44

1910 52

1911 44

1912 74

1913 57

1914 76

1915 31

1916 16
Всього: 639 осіб

У 1915–1917 рр. КПІ, як і низка інших навчальних закладів, не функціонував. Навчання відновилося у 1918 р. На 1 червня 1918 р.на сільськогосподарському відділенні навчалося 297 студентів, закінчили – 15, вибуло 122 (із них 112 – через матеріальні складнощі). Восени 1918 р. було прийнято 132 студента назад, і ще 214 особи – вільні слухачі.


Першим деканом сільськогосподарського відділення КПІ став магістр сільського господарства, дійсний статський радник, заслужений професор і завідувач кафедри зоотехнії Чирвинський Микола Петрович(1848-1920): видатний учений-зоотехнік, один із основоположників зоотехнічної науки, організатор сільськогосподарської дослідної справи. Розробив перше керівництво для курсу загального тваринництва, яке витримало чотири видання і понад 30 років було основним посібником для студентів вищих та середніх сільськогосподарських закладів. Створив зразкову кафедру загальної зоотехнії із кабінетами та лабораторією, зразковим на той час скотарським двором і дослідною вівчарнею. Заслужений професор.


На сільськогосподарському відділенні працювали знані спеціалісти аграрного профілю

Вотчал Євген Пилипович (1864-1937 рр.)


Сльозкін Петро Родіонович (1862-1927): видатний вчений-ґрунтознавець. Перший завідувач кафедри рослинництва, яку очолював протягом 20 років. Справжнім його відкриттям на ниві світової агрономії став особливий спосіб, застосований при вивченні живлення у рослин: «метод ізоляції». Російський державний аграрний університет МСГА ім. К.А. Тімірязєва називає вченого четвертим після Д.Прянішнікова, В.Вільямса та П.Коссовича найбільш видатним своїм випускником.

Вагнер Юрій Миколайович (1865-1945): професор, ентомолог, міністр праці Української Держави.


Колкунов Володимир Володимирович (1866-1937): Організатор селекційно-насіннєзнавчої справи в Україні. Голова Київського агрономічного товариства, член Міжнародного товариства селекціонерів. Відомий ботанік і біолог, завідувач кафедри загального землеробства сільськогосподарського відділення КПІ (з 1912 р.), кафедри хліборобства Київського сільськогосподарського інституту (1922-1930 рр.); один із активних організаторів Київського сільськогосподарського інституту.


Шіндлер Каміль Гаврилович (1969-1940): визнаний фахівець у галузі сільськогосподарського машинобудування.

Засновник і завідувач станції з випробувань сільськогосподарських машин і знарядь, що до 1916 р. залишалася базою для навчально-практичної роботи студентів інституту, яка майже 10 років була єдиною діючою станцією в країні. Розробив один із перших навчальних курсів проектування, конструкції та експлуатації сільськогосподарських машин.

Навчальні кабінети, лабораторії, музеї, господарства сільськогосподарського відділення КПІ


1903 рік. Випробувальна станція сільськогосподарських машин та знарядь КПІ.

1903 рік. Метеорологічна станція сільськогосподарського відділення КПІ

1902 рік. Ботанічна аудиторія сільськогосподарського відділення КПІ: вид кімнати для практичних занять з фізіології рослин

1902 рік. Зоологічна лабораторія сільськогосподарського відділення КПІ

1902 рік. Лабораторія загальної зоотехніки сільськогосподарського відділення КПІ

1902 рік. Зоологічний музей сільськогосподарського відділення КПІ (перед відкриттям)

1902 рік. Ботанічна лабораторія сільськогосподарського відділення КПІ: кімната для підготовки речовин для аналізу

1902 рік. Ботанічна лабораторія сільськогосподарського відділення КПІ: для практичних занять з морфології та систематиці рослин